payday

Статистика

На даний момент 27 гостей на сайті
Ukrainian (Ukraine)English (United Kingdom)
Франція Друк
Умови та правила працевлаштування іноземців у Франції.
У питанні працевлаштування іноземців на своїй території Франція, як і багато інших країн, дотримується поміркованої політики, направленої в першу чергу на забезпечення робочими місцями власних громадян. Рівень безробіття у країні сягає 9,8 % (один з найвищих у Європі). Нещодавній „провал” Європейської Конституції у Франції показав яку чутливу роль відіграє проблема працевлаштування власних громадян у французькому суспільстві. Тому узаконена процедура працевлаштування іноземців досить складна. 

Порядок найму на роботу іноземців у Франції регулюється як внутрішнім законодавством, так і міжнародними угодами, стороною яких виступає Франція. Французький Кодекс про працю (ст. L.341-2 та L.341-6) зазначає, що жоден з іноземців не може здійснювати оплачувану професійну діяльність у Франції, не отримавши попередньо дозволу на роботу; заборонену безпосередньо або через посередництво, на будь-який термін наймати чи використовувати працю іноземця, який не має дозволу на оплачувану діяльність у Франції.

Для контролю порядку в’їзду, перебування або працевлаштування іноземців на території Франції запроваджено розгалужену мережу адміністративних відомств, які володіють досить широкими повноваженнями для цього. Серед них: Office de Migration Internationale (Офіс міжнародної міграції), Office Francaise de protection des r?fugi?s et des apatrides (Французьке бюро захисту біженців та апатридів), Conseil National des populations immigr?es (Національна Рада Іммігрантів).

Законодавством визначена досить складна процедура отримання іноземцями дозволу на роботу, яка передбачає:
а) отримання попередньої згоди на працевлаштування від наймача;
б) передачу досьє до ОМІ (французький офіс міжнародної міграції) з зобов’язаннями заявника по сплаті гарантованої суми в ОМІ, медичної довідки про стан здоров’я, індикації професії заявника та географічної зони працевлаштування;
в) розгляд досьє Департаментом праці, найму та професійної підготовки (DDTEFP), який здійснює ретельні перевірки щодо: ситуації з наймом по даній професії у відповідній географічній зоні, дійсність реального існування найму, виконання наймачем встановлених трудових норм, постійність роботи, існування достатньої платні (не менше 1 встановленого середньомісячного заробітку), відповідного рівня житлових умов для працівника. Важливо зазначити, що французькі органи вимагають рівних умов оплати іноземців і французьких громадян за однакову роботу, що відображає принцип рівноправності у державі.
г) Прийняття рішення щодо надання дозволу (або відмови в ньому) з обов’язковим обґрунтуванням та повідомленням про рішення заявникові, наймачеві, та всім причетним інстанціям.

Існують три форми дозволів на працевлаштування:
1. Єдина посвідка (працевлаштування/праця) у вигляді:
- картка тимчасового перебування з поміткою “оплачуваний працівник”;
- картка постійного проживання терміном на 10 років.
2. Тимчасовий дозвіл на роботу.
3. Сезонний робочий контракт.

Дотримуючись положень угод Європейського співтовариства щодо принципу вільного пересування працівників, Франція звільнила від обов’язку отримувати дозвіл на працевлаштування громадян країн ЄС, а також членів Європейського економічного простору. Від такого обов’язку звільнені:
• громадяни Андорри, Монако, ЦАР; Габону та Конго (з застереженнями); 
• представники духовенства; 
• журналісти, які мають акредитацію у Франції; 
• представники транзитних чи транзитно-транспортних компаній; 
• моряки іноземних суден; 
• комерційні представники іноземних компаній, які не мають філіалів у Франції; 
• особи, що допомагають у комерційній діяльності родичів; 
• особи, що допомагають у материнстві (годувальниці).

Певна категорія іноземців має отримувати дозвіл, але безвідмовно:
• повноправні власники картки постійного проживання; 
• апатриди, документовані карткою OFPRA (Французький офіс захисту біженців і апатридів); 
• члени сім’ї і діти (з 16 років), яким дозволено перебування у Франції в рамках возз’єднання сім’ї; 
• члени сім’ї французького громадянина; 
• громадяни Камбоджі, Лаосу, В’єтнаму, Лівану; 
• члени сім’ї особи, що отримала статус біженця.

Стаття R.341-7 Кодексу про працю Франції передбачає можливість отримання тимчасового дозволу на роботу (ТДР), який не повинен перебільшувати терміну 1 рік і не дає право працівникові претендувати на постійний дозвіл. За 2-3 місяці до закінчення терміну дії ТДР працівник має продовжити його. При цьому знову здійснюються відповідні ретельні перевірки, можлива відмова у дозволі.

ТДРможе бути наданий іноземним студентам, які навчаються у Франції, на різні терміни:
• робота протягом всього періоду навчання; 
• на 9 місяців з можливим продовженням; 
• протягом канікул.

Торкаючись питання діяльності у Франції представників ділових кіл іноземних держав, варто зазначити, що започаткування комерційної діяльності, навіть у сферах, які не підлягають ліцензуванню, для іноземних бізнесменів залишається досить складною та обтяжливою справою.

Чи не найголовнішою проблемою на цьому шляху вбачається отримання у французьких консульських установах так званої, “карти комерсанта”, що потребує, у кращому випадку, багатомісячного очікування.

Згідно з французьким законодавством “карта комерсанта” має бути отримана до започаткування обраного виду діяльності. На практиці ж ця процедура майже набуває характер замкнутого кола, оскільки видача згаданої карти потребує дозволу регіональної префектури на відкриття фірми, представництва та ін. Процедура ж буде пришвидшеною, якщо іноземна компанія володіє на момент запиту (повністю вільним) капіталом у сумі щонайменше 800 тис. євро, що, цілком очевидно, значно знижує у цьому випадку шанси на успіх малих та середніх підприємств.

Слід враховувати також, що серед численних критеріїв оцінки доцільності надання такого дозволу префектура визначає, наприклад, “економічний інтерес започаткування діяльності, з точки зору місцевої ситуації торгівлі та ремісництва”, що вже апріорі створює певні перешкоди для проникнення на французький ринок конкурентоспроможних іноземних підприємств.

При отриманні дозволу на роботу, основну роль, як правило, відіграють ті французькі громадяни чи організації, які зацікавлені у прийнятті іноземного працівника. Саме від їх активних дій у відповідних органах Франції залежить успіх в отриманні дозволу для іноземця. Існують також громадські організації, які на легальних підставах допомагають у пошуку роботи у Франції для іноземної молоді.

Законодавство Франції щодо працевлаштування іноземців:
1. Кодекс Франції про працю.



 
Усі права застережено Карітас УГКЦ © 2009 м. Івано-Франківськ
Технічна підтримка: © Компанія ІТ-Експерт