Ми продовжуємо знайомити з хлопцями та дівчатами, які відвідують Центр соціальної реабілітації для осіб з інвалідністю, що діє на базі Карітасу Івано-Франківська.

Сашку Сеньковському – 17. Скромний та мовчазний хлопець. Він не розмовляє ні з ким і ніде, окрім мами. Хоча так було не завжди. До трьох років хлопчик був звичайною дитиною. Що трапилося – невідомо.

Сашко любить транспорт. Йому до вподоби їздити у поїзді. Любить слухати стукіт коліс.

Чекає завершення карантину, бо хоче вже проїхатися автобусом до Карітасу. Хоча на карантині часу не гаяв, навчився вишивати бісером.

Якщо Сашко береться щось робити, то зробить це якнайкраще. Старанний та відповідальний.

Любить працювати у майстерні Карітасу. Готує на кулінарних тренінгах. Також йому до вподоби фізкультура.

Хлопець дуже добрий, завжди прийде на допомогу.

Чому Сашко мовчить поза домом, ніхто не знає. Мама припускає, що через психологічну травму. Можливо, хтось образив хлопчика ще тоді у трирічному віці. Лікарі відповіді не дають, лише ставлять діагноз – легка розумова відсталість з розладами аутистичного спектру.

Центр соціальної реабілітації для осіб з інвалідністю, що діє на базі франківського Карітасу, діє у рамках проекту "Підтримка соціальних центрів Карітасу України у програмах для людей з інвалідністю в Україні" за фінансової підтримки Renovabis.