БФ "Карітас Івано-Франківськ" разом з науковцями Національної академії педагогічних наук, психологами, психотерапевтами, коучами та бізнес-тренерами, протягом квітня - першої половини травня, провів серію вебінарів на актуальні теми сьогодення пише Релігійно-інформаційна служба України (РІСУ).
Проблеми колективного травмування в умовах карантину, конфліктів, економічної та політичної нестабільності розглядали фахівці, ведучі та слухачі онлайн-заходів.
"Вже третій рік поспіль в Івано-Франківську існує проект, направлений на те, щоб вести, так званий, "діалог про примирення", в рамках якого ми навчаємося як реагувати на конфлікти, - пояснює виконавчий директор БФ "Карітас Івано-Франківськ" Наталія Козакевич. - Також розуміти як їм запобігати. Якщо конфлікти все ж виникають - надаємо пояснення як їх вирішити в мирний спосіб, досягаючи компромісу, використовуючи способи модерації, консолідації для того, щоб кожна сторона не відчувала програшу. З початком війни проводяться відповідні соціологічні дослідження і, згідно з їхніми результатами, виявляється, що чимало людей є постраждалими внаслідок колективного травмування. Прикладом можуть бути події на Майдані часів Революції гідності та початку військових дій на сході України. Серед постраждалих виділяємо три великі групи – вимушено переселені особи, ветерани-учасники АТО і члени їх родин, мирне населення. Отже, у нас з’явилася ідея, щоб внаслідок такого миробудівельного процесу зачепити певний дискурс – що ж таке колективна травма і які виклики на сьогодні є перед громадою та українським суспільством загалом в цьому контексті. Під цим поняттям спеціалісти розуміють деструктивні наслідки соціальних перетворень, які стосуються великих груп людей. Відповідно травматичний ефект отримується на індивідуальному та груповому рівнях. Отже, щоб розуміти яким чином надавати найбільш ефективну допомогу маємо розуміти, що, до прикладу, економічна депресія теж веде до великого розчарування так само як і політичні скандали. Отже, від глобальних проблем страждають індивідууми".
Метою для організаторів вебінарів були діалог - професійна дискусія про вплив колективної травми на український соціум і пошук стратегії лікування суспільства.
"Проведення відповідних семінарів ми планували ще до початку карантину, - каже Наталія Козакевич. - Запрошували науковців, психологів, психотерапевтів, політологів, істориків - широке коло зацікавлених осіб. Була заплановано публічна дискусія про те, що таке колективні травми, як цим травмам і передачі їх від покоління до покоління знаходити відповідну підтримку у пережитті. Нам на допомогу прийшли фахівці лабораторії методології Інституту соціальної та політичної психології НАПН України".
В результаті, заплановані публічні зустрічі трансформувалися у серію онлайн вебінарів до яких долучилися представники наукових кіл, релігійних організацій, ЗМІ, психологи, психотерапевти.
"Організатори звернулися до мене з проханням провести масовий захід, пов'язаний з темою колективної травми, - додає доктор наук з державного управління кандидат філософських наук, завідувач лабораторії методології Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Олена Суший. - Така зустріч була запланована на кінець березня. Але, на жаль, через карантинні умови його потрібно було переформатувати і було вирішено зробити цикл вебінарів, присвячених цій проблемі. Окрім мене, їх вела також колега – науковий співробітник лабораторії методології політичної соцпсихології, психолог-консультант Ольга Кухарук. Отже, вони проходили в нашому спільному тандемі".
Частина вебінарів подавалася як загальна оглядова інформація, яка висвітлювала певний аспект порушеної проблеми, інша - присвячена виключно практичним порадам, якими могли скористатися слухачі. Проблеми, які розглядалися – індивідуальна та колективна травми, інформаційна складова, яка є зараз в умовах пандемії дуже вагомою у травмуванні людей саме потоком інформації, турбота про себе – протидія вигоранню, стратегія опанування колективної травми і допомога собі тут і зараз.
"Такий цикл вебінарів охопив різні сторони проблеми – не всі, звичайно – це дуже широка проблематика, - наголошує Олена Суший. - Але основні точки координат ми означили і в їх межах подали певний блок інформації. Живого спілкування зі слухачами, яких щоразу було до тридцяти осіб, звичайно, не вистачало. Але навіть в онлайн-форматі встановився добрий зв'язок і ми чекали наступної зустрічі. З аудиторією працювали активно – слухали запитання і надавали відповіді. Формат роботи загалом був насиченим".
Слухачі вебінарів, в свою чергу, наголошують на їх корисності, адже змогли отримати відповіді на питання, які виникли у теперішній для більшості, незвичній і новій критичній ситуації.
"Теми, які розглядалися є актуальними, виходячи з останніх подій в Україні, - ділиться методист обласного центру практичної психології і соціальної роботи Івано-Франківського ІППО, практичний психолог Тетяна Глуханюк. – Ситуація, яка є зараз, коли не відомо як люди вийдуть з пандемії коронавірусу теж потребує певних пояснень. Дуже багато цікавої, корисної інформації, яку потрібно опрацювати ще не раз – результат моєї участі у вебінарах".
"Тематика цих вебінарів, до яких я долучився, надзвичайно цікава і необхідна у моїй професійній діяльності, - наголошує проректор з наукової роботи Івано-Франківської академії Івана Золотоустого Олег Білоус. – Оскільки увесь час доводиться комунікувати з людьми – вирішувати певні проблеми, питання. Чимало з тих, які часом виникають, дуже скурпульозно і гарно було висвітлено. Це дуже цікава прикладна річ, адже поради і досвід доповідачів можна застосовувати у реальній практиці не лише в роботі, але і повсякденному житті, побутовому спілкуванні, контактах з оточенням, близькими, тощо і в процесі спілкування, звертати увагу на такі деталі, які є теж дуже важливими і на які часто не зверталося уваги. Також загалом правильно себе зорієнтувати у теперішньому світі. Однозначно – це дуже корисно".
Як стверджують організатори, вони продовжуватимуть працювати над проблематикою, якій була присвячена серія вебінарів, бо вона на часі і актуальна. Адже подібні проблеми виникають не лише в Україні, але й у всьому світі.
Наталія Палій