У благодійній організації "Карітас Івано-Франківськ" стартує програма соціально-психологічного перезавантаження для ветеранів та ветеранок АТО/ООС. Програма "Подбай про себе" має на меті залучити ветеранів, ветеранок, членів їхніх сімей та громадських активістів. Ми поспілкувалися з головою Івано-Франківської асоціації учасників та ветеранів АТО Мирославом Кролем про актуальність такої діяльності, чого найбільше потребують ветерани та що для них АТО/ООС.

Мирослав Кріль був у зоні АТО у 2014-2015 роках. Поїхав на схід відразу після Майдану – з "афганської" 8 сотні самооборони Майдану у батальйон "Айдар". Бачив багато, чого вартує лише те, що у його роті загинуло 27 людей.

"Не кожен воїн після бойових дій залишається таким, яким приїхав, – каже пан Мирослав. –Але це все залежить від віку, військового досвіду, чи хотів йти на війну чи ні, що там бачив. Адже одні по шматочках збирають загиблих своїх побратимів, а інші за весь час служби й подібного не бачили. Тому я вважаю, що реабілітація для воїнів повинна проходити у різних напрямках – психологічна, спортивна, духовна".

Щодо основних проблем, з якими зіштовхуються захисники після участі у військових подіях – це зловживання алкоголем, наркотиками, зрушеннями у психіці. А це все позначається на сім’ї – на дітях, дружині.

Ефективним методом реабілітації пан Мирослав вважає саме сімейну, адже, каже, у нас на Прикарпатті, переважна більшість ветеранів – 75-80 % – це одружені чоловіки.

"Треба брати сім’ю і везти на реабілітацію. Це зближує подружжя. Відкриває очі у чоловіка на жінку, і навпаки. А коли збираються самі хлопці, тоді такого ефекту для сім’ї не буде", – говорить він.

Одна з прогалин у цій сфері – це відсутність жінок-ветеранок на реабілітаціях. Чому їх немає? Можливо, їх не запрошували, припускає пан Мирослав. Але вважає, що для них треба робити окрему групу – жіночу. Зізнається, що у деяких чоловіків-воїнів неоднозначне ставлення до жінок на війні.

Однак цю прогалину у роботі з захисниками України потрібно заповнювати, наголошує Мирослав Кріль. Як приклад, розповідає про Андріану Сисак, уродженку Франківщини, була в Айдарі, керувала взводом, їй підпорядковувались 30 чоловіків. Зараз мешкає у Києві.

Повертаючись до травматизації після бойових дій, то загальноприйнятим є вважати, що більшість воїнів повертаються з психологічними проблемами. Однак, це не так, каже Мирослав Кріль. Навпаки, більше половини воїнів не потребують допомоги фахівця, вони, повернувшись з АТО, в змозі самі впоратися з труднощами, влаштовують свій бізнес, ладять у сім’ях, нормально спілкуються з оточуючими.

Складнощі виникають до 20 % ветеранів, це коли проблеми очевидні. Ще 30-40 % – це люди, які відчувають певні проблеми, особливо в перший період після повернення, але вміють це приховати, переживають спокійніше і врешті решт знаходять гармонію самостійно.

Лише у 15-20 % ветеранів психологічні проблеми виливається в негативні наслідки.

"Особисто я перший рік після повернення додому не сприймав зовнішній світ, в тому вигляді, в якому він був. Я не розумів, як люди можуть веселитися, сміятися, танцювати, адже в мене в вухах ще звучали постріли, вибухи. Люди не розуміли, що йде війна. Вони й зараз не розумію, тоді ще хоч трохи співчували, а зараз вже напевно й забули".

Абревіатури "АТО", "ООС" для Мирослава Кроля це розмите поняття, він не любить вираз "був у зоні АТО", хоча вимушений ним користуватися, бо це загальноприйнятий вислів.

"Для мене це не АТО, це війна", – каже ветеран.

Повернутися до нормального життя після бойових дій пану Мирославу допомогла сім’я.

"Сім’я – це основа основ, якщо у сім’ї все добре, то людина з часом адаптується після бойових дій, – каже пан Мирослав. – У мене дружина дуже розумна, делікатна жінка. Ми з неї багато їздили, гуляли, розмовляли. Це допомогло. Треба щоб сім’я спокійно сприймала подекуди бурхливу реакцію чи різкі зауваження воїна певний період часу. І тоді все налагодиться. Якщо ні, тоді вже потрібна допомога фахівців".

…

Долучитися до програми соціально-психологічного перезавантаження "Подбай про себе" можна за телефонами: 067 85 81 507, 098 71 09 299.

Робота буде здійснюватися за підтримки Департаменту соціальної політики Івано-Франківської ОДА.