Стефанія Стефінко – вдова. Торік помер чоловік. Зараз жінці 69 років. Має двох синів. Обоє хлопців – з інвалідністю. Мешкають у м. Тисмениця на Івано-Франківщині.

Молодшому Володимиру – 40 років. Він не ходить, пересувається на зігнутих ногах. Візок є, але на вулиці не дуже любить бути. Соромиться.

Жінка розповідає, що коли народився Володя, ніхто й подумати не міг, що з ним щось не так. Лише, коли дитині було півроку на огляді в поліклініці помітили, що дитина відстає у розвитку. Бо на той час мав би вже сидіти. Але не сидів. Пані Стефанія нарікає на лікарів. Виявилося, що хлопець отримав травму під час пологів. Та маму про це ніхто не повідомив.

Володя реагує на кожне слово. Мама та брат кажуть, що він все розуміє. Але сказати нічого не може.

Володя навіть доглядав хворого батька останні роки, як той вже не вставав з ліжка. Чоловік був паралізований три роки. Слухав постійно, чи тато дихає, подавав їсти.

Старший син Дмитро має III групу інвалідності. Допомагає матері у господарстві та доглядає молодшого брата.

Умови, в яких проживає сім'я, незадовільні. У хаті немає води, газової плити.

Повінь додала проблем. Затопило усе подвір'я – понад метр заввишки води було. Підтопило городи, льох.

Пані Стефанія зізнається, що тяжко, однак вже давно змирилася. Каже, у кожного – свій хрест.

Карітас Івано-Франківськ передав родині допомогу у вигляді продуктових наборів та миючих засобів від Archeparchy of Philadelphia - Філадельфійська Архиєпархія УГКЦ.

Дякуємо Владиці Борису (Гудзяку) за підтримку!

Спішім творити добро!