Стефанія Красножон з Тисмениці. Жінці – 79 років. Проживає з сином.

Сину Володимиру – 55. Чоловік, каже, мав би мати групу з інвалідності. У нього хворе серце, в армію свого часу не взяли. Однак групу так і не дали. Чоловік не працював усе життя. Не дозволяв стан здоров'я.

Мати з сином живуть на одну її пенсію.

Стефанія не дуже говірка. Жінка зневірилася у всьому і у всіх. Відмовляється від допомоги, каже, що нічого вже їй не потрібно. Потреба, звісно, є , але через скруту, яка тягнеться роками, жінка втратила надію на будь-яку допомогу.

Більш говіркіший син Володимир.

Чоловік нарікає на дощі. "Живемо у страху, як тільки йдуть сильні дощі, відразу підтоплює подвір'я, – розповідає Володимир, – у хаті була вода, але відразу зійшла".

Володимиру потрібні дошки, аби полагодити підлогу у приміщенні для худоби та лінолеум, аби застелити підлогу у хаті.

Стефанії та Володимиру вистачає проблем й без паводків. Хата старенька, тріщини з усіх боків, пошкоджений фундамент. Всередині також потрібен капітальний ремонт.

Чоловік Стефанії помер давно, ще як йому 40 років було. Володимир – єдиний син жінки. Онуків немає. Єдина розрада – невелике господарство – кури та коза.

……

Карітас Івано-Франківськ передав пані Стефанія допомогу у вигляді продуктового набору та миючих засобів від Archeparchy of Philadelphia - Філадельфійська Архиєпархія УГКЦ. Допомогу людям, які постраждали внаслідок повені на Прикарпатті зібрали священики та небайдужі люди за сприяння Владики Бориса (Гудзяка).